- помарнілий
- [помарн’і/лией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
помарнілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
помарнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до помарніти. 2) у знач. прикм. Який схуд, поблід від тяжких умов праці, життя, хвороби і т. ін. || Який утратив здоровий вигляд, красу, привабливість (про обличчя, тіло). || Який зів янув, утратив свіжість від… … Український тлумачний словник
помарнілість — лості, ж. Абстр. ім. до помарнілий … Український тлумачний словник
виснажений — (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), знесилений, змучений, ослаблений, ослаблий, ослабілий, вимучений, замучений, астенічний, змарнілий, помарнілий, мізерний, заморений, висушений, засмоктаний, захлялий, охлялий Пор.… … Словник синонімів української мови